Навчаємо тих, хто завтра змінить світ!

Навчаєм тих, хто завтра змінить світ!

Навчаєм тих, хто завтра змінить світ!

швидка
відповідь

Навчаєм тих, хто завтра змінить світ!

швидка
відповідь

Історія Олени та Олега про дітей та створення школи

Ніколи в житті ми не думали, що зіштовхнемося з проблемами в школі уже як батьки трьох дітей, та що в результаті створимо свою власну школу.

…але не так сталося, як гадалося!

Виявилося, що все навпаки. Школа дійсно мала дуже високий рівень і всі діти в школі просто “сиділи” на репетиторах. Уся школа була налаштована на отримання високих балів по всім предметам. Це призвело до нервового тику та зриву у сина. Він провчився в цій школі 5 років, і ми забрали його в звичайну школу. І дитина просто почала дихати. Стало набагато краще і легше вчитися та мати гарні стосунки з вчителями.

В голові лунає думка: “Що я роблю не так?”

Якраз у той час ми поїхали до США і там випадково познайомились із методикою множинних інтелектів Гарвардської кафедри психології. Це був прорив! І протягом наступних 15 років, використовуючи цю методику, ми розвивали сильні сторони нашого сина. Завдяки методиці множинних інтелектів ми дізналися, який в нього вид інтелекту і що він у нас музикант.

В результаті Ілля вступив до Американської академії мистецтв по класу фортепіано і був перший у рейтингу серед вступників до ВНЗ. Коли я дізнався про це, я просто плакав, згадуючи, скільки ми разом пройшли за ці роки, щоб дістатися мети. А потім Ілля пройшов 8-ми річну програму навчання по класу барабанів лише за півроку. І все це досягнення дитини, якій “педагоги” прогнозували відставання від розвитку! Тому ми з дружиною дійшли висновку: якщо створюєш для дитини правильні умови навчання - вона буде номер 1 у своєму рейтингу!

Маючи за плечима попередній досвід та знання про множинний інтелект, ми прийняли радикальне рішення забрати дитину зі стаціонарної школи та перевести її на дистанційне навчання.

Наступні 3 роки онлайн-школа давала нам невимовну свободу. Зникли виснажливі ранні підйоми та затори дорогою до школи. Ми разом подорожували, Анечка займалась танцями, рік провчилась у США. Але на початку нам довелось подолати кризу, адже онлайн-навчання – це зовсім новий спосіб життя, і його потрібно засвоїти. Іншої потенційної проблеми – дефіциту соціалізації – допоміг уникнути Джем, де протягом року Анечка спілкувалась із друзями та наставниками як “наживо” в таборах та на зустрічах, так і онлайн.

Виявилося, що проблема не в наших дітях, і що проблема не в нас, батьках.